Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кобута І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Кобута І. В. Оцінка наслідків державного регулювання експорту зерна в Україні [Електронний ресурс] / І. В. Кобута // Економіка і прогнозування. - 2011. - № 4. - С. 139-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2011_4_15 Розглянуто питання важливості експорту зерна для економіки країни та розвитку сільського господарства. Проведено оцінку наслідків державного регулювання експорту зерна в Україні останніх років з використанням методики ОЕСР. Надано рекомендації стосовно шляхів підвищення ефективності урядових дій з регулювання зернового ринку. | ||
| 2. |
Осташко Т. О. Оцінка ризиків і втрат у торгівлі України від запровадження ЄЕП / Митним союзом нетарифних бар'єрів [Електронний ресурс] / Т. О. Осташко, В. Е. Лір, І. В. Кобута, В. К. Олефір, О. С. Биконя // Економіка і прогнозування. - 2014. - № 2. - С. 21-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2014_2_4 Розглянуто питання існуючих нетарифних бар'єрів у торгівлі між Україною та Митним союзом (Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном), особливості та відмінності формування нової системи технічного регулювання у країнах ЄЕП / Митного союзу та в Україні. Зроблено висновки стосовно доцільності застосування в Україні технічних регламентів на альтернативній основі. Проведено оцінку потенційних втрат у зовнішній торгівлі України від запровадження ЄЕП/Митним союзом технічних регламентів на аналогічні промислові та сільськогосподарські товари, проаналізовано випадки заборон на ввезення товарів до країн Єдиного економічного простору. | ||
| 3. | 
Кобута І. В. Пріоритети аграрної політики України в умовах торгової лібералізації [Електронний ресурс] / І. В. Кобута // Агросвіт. - 2014. - № 14. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2014_14_4 | ||
| 4. |
Кобута І. В. Другий рік України у сот: аналіз результатів та нові завдання для апк [Електронний ресурс] / І. В. Кобута // Агросвіт. - 2010. - № 19. - С. 2-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2010_19_2 | ||
| 5. | 
Осташко Т. О. Перспективні напрями державної підтримки малих і середніх сільськогосподарських підприємств (на основі соціологічного дослідження) [Електронний ресурс] / Т. О. Осташко, І. В. Кобута, О. М. Балакірєва // Український соціум. - 2018. - № 3. - С. 94-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2018_3_9 Державна підтримка сільського господарства є важливим напрямом державної аграрної політики в усіх країнах. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачено гармонізацію законодавства України із законодавством ЄС, у тому числі й у галузі сільського господарства. Пріоритетність державної підтримки малих і середніх сільськогосподарських виробників задекларована у ряді стратегічних документів щодо розвитку сільського господарства України. На підтримку розробки політичних рішень щодо конкретних механізмів державної підтримки малих і середніх сільськогосподарських виробників проведено соціологічне дослідження "Оцінка інструментів державної підтримки сільськогосподарських виробників" в рамках проекту ФАО - TCP/UKR/3601 "Технічна допомога Міністерству аграрної політики та продовольства України в галузі політики підтримки сільського господарства, експорту продуктів садівництва і земельної консолідації" (компонент 1 "Політика підтримки сільського господарства"). Опитування малих і середніх сільськогосподарських підприємств виявило низький рівень їх участі у програмах державної підтримки сільського господарства. За даними опитування протягом 2000 - 2017 рр. тільки 20,3 % малих і середніх сільськогосподарських підприємств подавали заявки на програми державної підтримки (незалежно від результату). Одна з причин обмеженої участі малих сільськогосподарських виробників у програмах підтримки - низький рівень поінформованості щодо таких програм. Як показало опитування вітчизняних малих і середніх сільськогосподарських підприємств, саме інформаційна підтримка програм є критичною умовою їх участі у програмах підтримки. Представлено також оцінки респондентів щодо ефективності програм державної підтримки минулих років, наміри та бар'єри користування механізмами державної підтримки у найближчі роки. За отриманими результатами сформовано ряд рекомендацій. Результати дослідження є дуже важливими, оскільки питання про роль держави в розвитку малих і середніх сільськогосподарських виробників, форми та методи державної підтримки залишаються дискусійними. | ||
| 6. |
Осташко Т. О. Зміни у світовій торгівлі та торговельній політиці в умовах пандемії COVID-19: виклики і можливості для України [Електронний ресурс] / Т. О. Осташко, І. В. Кобута // Економіка і прогнозування. - 2020. - № 3. - С. 7-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2020_3_3 Проаналізовано тенденції розвитку світової торгівлі та особливості торговельної політики країн світу в період обмежень економічної діяльності, уведених задля запобігання поширенню COVID-19. Проаналізовано також розвиток зовнішньої торгівлі України і заходи торговельної політики, що застосовувались урядом країни в умовах пандемії. На основі визначення викликів і можливостей розвитку вітчизняної торгівлі у період пандемії та аналізу прогнозів і рекомендацій міжнародних організацій обгрунтовано пропозиції щодо напрямів торговельної політики країни з акцентом на агропродовольчому ринку. Проведено порівняння прогнозів розвитку світової торгівлі на 2020 та 2021 рр., розроблених міжнародними організаціями. У першому півріччі 2020 р. світова торгівля розвивалася ближче до умовно оптимістичного сценарію Світової організації торгівлі (СОТ) і сценарію Світового банку, проте очікувана друга хвиля пандемії може повернути траєкторію розвитку світової торгівлі до песимістичного сценарію СОТ, що передбачає зменшення обсягу світової торгівлі у 2020 р. на 31,9 %. Розвиток зовнішньої торгівлі України також демонструє тренд, наближений до умовно оптимістичних сценаріїв міжнародних організацій - за перше півріччя 2020 р. обсяг торгівлі товарами зменшився на 10,6 % відносно показника першого півріччя 2019 р. Досліджено основні канали впливу пандемії на світову торгівлю, а саме: зменшення виробництва товарів та послуг унаслідок обмежень економічної діяльності, введених країнами світу, порушення глобальних ланцюгів доданої вартості, зростання торгових витрат, різке падіння у сфері послуг, зниження цін на товари з низьким ступенем обробки. Як і в усьому світі, в Україні негативні наслідки від пандемії COVID-19 значною мірою нівелюються поширенням цифрових технологій торгівлі і навпаки - поширення пандемії стимулює розвиток таких технологій. Уже у II кварталі експорт послуг у сфері ІКТ України відновив зростання і перевищив докризовий показник IV кварталу 2019 р. Визначено переваги і виклики прискореної діджиталізації торгівлі в умовах пандемії. Проаналізовано протекціоністські заходи країн світу та України, уведені після поширення коронавірусу, з акцентом на заходах, пов'язаних із торгівлею продовольством. Доведено, що обмеження на експорт пшениці, що були уведені урядом України під час пандемії, є результатом щорічної домовленості (Меморандуму) учасників зернового ринку, тому їх не можна вважати урядовим заходом обмеження торгівлі. Доведено, що введена урядом України заборона експорту гречаної крупи, термін дії якої закінчився 1 липня 2020 р., мала скоріше соціально-політичне значення, адже завдання забезпечення пропозиції гречки на внутрішньому ринку і підтримки споживчих цін на цей продукт вирішувалося за рахунок імпортних поставок. Цей висновок розповсюджується і на інші товари істотної соціальної значущості, імпорт яких суттєво зріс під час пандемії, - насамперед продуктів тваринного походження. Визначено напрями формування торговельної політики України в умовах зміни у торгівлі та торговельній політиці країн світу. Поширення тенденції до самозабезпечення продовольством у країнах світу зумовить скорочення харчових ланцюгів, зменшення імпортозалежності країн, збільшення державної підтримки і, як наслідок, посилення конкурентних позицій внутрішніх виробників. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |